Як підтримати та заспокоїти дітей під час воєнних дій
Усі ми перебуваємо в абсолютно нових умовах життя, природно, відчуваємо страх та паніку, особливо діти, дехто почувається розгубленим. Зараз надзвичайно важливо підтримувати одне одного, вміти заспокоїти людей, які знаходяться поруч, насамперед дітей. Служба освітнього омбудсмена зібрала поради психологів щодо того, як дитина реагує на кризову ситуацію залежно від віку, як надати їй психологічну підтримку під час війни та кілька корисних ресурсів, куди можна звернутися за психологічною допомогою.
Як діти різного віку реагують на стрес та сприймають кризову ситуацію
Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та боятися незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.
Діти 4–6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.
Діти 7–10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, у яких дитина бачить себе «рятувальником», «зацикленість» на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).
Діти 11–13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки.
Діти 14–18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі спроби самогубства, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. У цьому віці дорослим важливо не заохочувати підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження, дати можливість бути природним зі своїми переживаннями.
Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички. Це абсолютно нормально, й у цій ситуації батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. Перш за все дорослим потрібно забезпечити «завдання виживання» – заспокоїти дитину тощо. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням, а дещо повернеться саме собою.
Що робити дорослим, щоб заспокоїти і підтримати дитину
Говоріть із дитиною, залишайтеся спокійним під час розмови
Психологиня Катерина Гольцберг на своїй сторінці в мережі Facebook радить обов’язково поговорити з дитиною про ситуацію, що відбувається. Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині. Як дорослим заспокоїти себе – читайте далі в підрозділі про дії під час панічної атаки.
Якщо спілкуєтеся з підлітком – також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснює психологиня, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається, та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції відключили неокортекс (ту частину мозку, яка «відповідає» за логіку).
Демонструйте надійність
Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, і що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість.
Обговорюйте з дитиною правила «цивільної оборони»
Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – учителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.
Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.
Грайте ігри, виконуйте з дитиною заспокійливі вправи
Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи «регресивними», тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки, рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати в настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, у яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).
Докладний перелік ігор в укритті, які рекомендує психологиня, можна прочитати тут.
- Виконуйте вправи при панічній атаці
Міжнародний фонд ЮНІСЕФ на своїй Фейсбук-сторінці опублікував поради Світлани Ройз, як діяти при панічній атаці.
Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:
- покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю;
- потерти кінчик носу;
- надавити не сильно на очні яблука з двох боків;
- якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді;
- сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота;
- змащувати губи, полоскати рот водою;
- витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини;
- подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо;
- розтерти тіло;
- розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки;
- покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються;
- розтерти руки, прикласти до нирок.
«Займіть» чимось аудіальний канал дитини
Світлана Ройз пояснює, що під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось «зайняти». Для цього можна співати хором, горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.
Ще кілька речей, як можна відвернути увагу дитини
Обіймайте дитину, жартуйте з нею.
Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким.
Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.
Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.
Пояснюйте дитині про важливість бути зібраними та допомагати одне одному
Психологиня Світлана Ройз пише, що необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному.
Довірте дитині посильне для неї відповідальне завдання
Світлана Ройз радить покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги, наприклад, доручити дитині завдання слідкувати за іграшкою.
Наші психологи також рекомендують доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа, уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.
Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.
Дозволяйте дитині вивільняти ненависть та злість
Психологиня Вікторія Горбунова пояснює, що зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити в ігровій формі. Можна застосовувати гру «Злий бобер» (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в «мішечок для криків» або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному.
Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути.
Куди можна звернутися за психологічною підтримкою
Національна психологічна асоціація з початком військових дій силами небайдужих людей зібрала психологічний консультативний центр для тих, хто переживає паніку, тривогу та постійний стрес. Щоб звернутися за допомогою до центру – треба заповнити анкету.
Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної підтримки для себе та щоб підтримати інших.
Також Міністерство освіти і науки України з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти запускає щоденні онлайн зустрічі о 13.00 та 20.00 тут.
Цілодобова безплатна платформа для психологічних консультацій «Розкажи мені», створена Інститутом когнітивного моделювання МОЗ. Щоб отримати допомогу – необхідно заповнити анкету на сайті, коротко описавши свій стан.
Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.
Для вчителів створили порадник активностей, які можна проводити з дітьми в шкільному укритті. Ознайомитися та завантажити можна за посиланням ⬇️
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я:
ЧОМУ ВАЖЛИВО ЗАДОВОЛЬНЯТИ БАЗОВІ ПОТРЕБИ ДИТИНИ?
Педагоги та психологи телеграм-каналу «Підтримай дитину» в межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської нагадують про базові потреби дітей.
Якщо дорослі (батьки, вчителі) задовольняють потреби дитини, вона розвивається гармонійною особистістю, з цілісним світобаченням, переконаннями та самоцінністю.
Докладніше – ось тут.
ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ: ВАЖЛИВІСТЬ ГРИ ДЛЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді Олени Зеленської експерти відзначають важливість ігрових занять із дітьми. Педагоги та дитячі психологи телеграм-каналу «Підтримай дитину» постійно створюють та публікують ідеї для занять із дошкільнятами, ігри для перерв та під час перебування з дітьми в укриттях.
Ігри на каналі – для різного віку та навантаження. Зокрема, є завдання на розвиток уявлень, дихальної гімнастики, руханки та вправи на розвиток моторики і міжпівкульної взаємодії для малюків.
Більше деталей – ось тут.
ОСВІТНІЙ КУРС З ОСНОВ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ УЧНІВ 5-9 КЛАСІВ
Державна служба України з надзвичайних ситуацій спільно з Фондом «Східна Європа» в межах Програми «Онлайн-заняття з безпеки для дітей» розробила онлайн-курс «Цивільна безпека та підготовка до надзвичайних ситуацій» для учнів 5–9 класів.
Він поєднує елементи комп'ютерної гри Minecraft із навчальним матеріалом. Такий формат цікавіший для слухачів і сприяє легшому засвоєнню інформації. Метою курсу є надання теоретичних знань з основ цивільного захисту та практичних навичок реагування на надзвичайні ситуації.
Слухачі, які успішно опанують курс, отримають сертифікат про його проходження. Для цього необхідно скласти проміжні тести до лекцій та фінальний тест.
БЕЗПЕЧНЕ НАВЧАННЯ:
ЯКЩО ДИТИНА ПІД ЧАС ЯДЕРНОГО ВИБУХУ – У ШКОЛІ АБО САДОЧКУ
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки підготував актуалізовані рекомендації, як діяти, якщо на момент ядерного вибуху діти будуть в закладі освіти. Хоча ймовірність ядерного вибуху вкрай мала, варто мати план на будь-який випадок.
Рекомендаці розраховані насамперед на батьків дітей, але будуть корисні й педагогам. Ознайомитись із ними можна за посиланням.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481-32-21, факс (044) 481-47-96 E-mail: mon@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185
Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської військових адміністрацій
Щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією російської федерації на території України
На виконання пункту 3 резолюції Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Стефанишиної О. від 14.06.2022 № 14848/0/1-22, з метою надання комплексної допомоги особам, які у зв’язку з війною постраждали від насильства, зокрема сексуального, Міністерство освіти і науки України просить із залученням органів місцевого самоврядування та у співпраці із міжнародними та громадськими організаціями в межах компетенції провести профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу та забезпечити соціально-психологічну підтримку особам, постраждалим від війни і насильства, пов’язаного зі збройною агресією російської федерації на території України.
Коли на початку повномасштабної війни в медіа почали з’являтися повідомлення про випадки зґвалтувань окупантами, в масштаб проблеми було складно повірити. Жінки та чоловіки, люди похилого віку, діти й навіть немовлята - свідчення очевидців та постраждалих показують, що ніхто не застрахований від ризику сексуального насильства.
Будь-яке сексуальне насильство - є воєнним злочином, порушенням законів та звичаїв війни.
Як і за решту порушень норм міжнародного права, за сексуальне насильство передбачена відповідальність. Її призначають за результатами
розгляду судових справ у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, створеними трибуналами або національним судом України.
Саме тому важливо фіксувати злочини, свідками чи постраждалими від яких стали учасники освітнього процесу та збирати максимум доказів для притягнення винних до відповідальності.
В цьому випадку варто зробити наступне:
- звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до медичного закладу (103);
- повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну прокуратуру (0 800 507 001) або Урядову гарячу лінію (15 47);
- зафіксувати злочин та можливих свідків: описати обставини, місце (адреса чи позначка на карті), дату й час злочину, ПІБ, дату народження та контакти постраждалої особи, детальну інформацію про злочинців (кількість, якщо відомо — імена й посади, наявність зброї, про що розмовляли між собою тощо), інформацію про схожі випадки у вашій місцевості, завдану шкоду, контакти свідків, фото/відео з місця подій.
Якщо потерпілі перебувають на тимчасово окупованій території і не мають змоги звернутися до уповноважених органів влади — можна повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора телефоном (096 755 02 40) або електронною поштою (conflict2022.ua@gmail.com).
Передати інформацію для подальшого розслідування можна:
- на сайті Офісу Генерального прокурора України;
- через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot.
Сексуальне насильство нерідко стає сильною психологічною травмою для постраждалих, тому важливо звертатися й за психологічною допомогою. Таку допомогу можна отримати за телефоном Урядової гарячої лінії (15 47), Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (116 123), безпосередньо у закладі освіти від практичного психолога чи соціального педагога.
Вчасна й професійна психологічна допомога може запобігти подальшому травмуванню та розвитку депресії у постраждалих.
На сайті Міністерства освіти і науки України розміщені актуальні матеріали, відео та анімації для батьків, учителів та дітей щодо запобігання сексуальному насильству.
Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/news/aktualni-materiali-shodo-psihologichnoyi- pidtrimki-ta-zahistu-ditej-vid-seksualnogo-nasilstva-v-interneti
https://mon.gov.ua/ua/news/stop_sexting-privatnist-v-interneti-pid-chas-
На вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» створено сторінку «Матеріали для використання в роботі під час воєнних дій», яка постійно оновлюється за покликанням:
https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna- robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/
Пропонуємо для використання кращі практики психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, надання соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми за покликанням:
https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna- robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/krashchi- praktyky-psykholoho-pedahohichnoho-suprovodu-ta-pidtrymky-uchasnykiv- osvitn-oho-protsesu-v-umovakh-voiennykh-diy-i-zbroynykh-konfliktiv-nadannia- sotsial-no-psykholohichnoi-dopomohy-postrazhda/
Заступник Міністра Віра РОГОВА
Ніна Березіна (044) 481-32-31
З огляду на існуючу загрозу психічному здоров’ю учасників освітнього процесу внаслідок збройної агресії російської федерації, команда МОН створила методичні рекомендації https://bit.ly/35GuP8O «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» для педагогічних працівників, психологів і соціальних педагогів закладів освіти.
«Жорстока війна в Україні безперечно стала стресом для всіх учасників освітнього процесу. Наше завдання – забезпечити належні умови для психологічного здоров’я кожного. Важливу роль відіграє психологічна служба системи освіти, яка має забезпечувати своєчасне, систематичне надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу. Освітяни та здобувачі освіти гідно тримають освітній фронт, тому система освіти має значні можливості для допомоги учасникам освітнього процесу», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№1/3737-22 від 29 березня 2022 року
Керівникам департаментів(управлінь)
освіти і науки обласних, Київської
міської державних (військово-цивільних)
адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної
освіти
Про забезпечення психологічного
супроводу учасників освітнього процесу
в умовах воєнного стану в Україні
Шановні колеги!
Міністерство освіти і науки України повідомляє, що одним із важливих пріоритетів в діяльності закладів освіти є забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу, які страждають від російської воєнної агресії.
Відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.02.2022 «Про введення в дію плану оборони України та Зведеного плану територіальної оборони України», (далі-Плану) введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 № 70/202 (ресурс доступу) Міністерство, заклади та установи освіти визначені співвиконавцями Плану заходів у п.2.7.4. щодо створення умов для медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, а також у п.2.7.5. в частині надання соціально-психологічної допомоги для жертв насильства та торгівлі людьми.
Сьогодні всі учасники освітнього процесу більш, ніж будь-коли раніше, потребують психологічної підтримки і допомоги. В цей буремний час Міністерство вдячне кожному та кожній із понад 23 тис. педагогічних працівників психологічної служби у системі освіти України, хто засвідчив високий професіоналізм та надає психологічні послуги в режимі 24/7, налагодив взаємодію з учасниками освітнього процесу за допомогою інформаційно - комунікаційних технологій, проводить консультування через електронний «Кабінет психолога/соціального педагога», що створені на вебсайтах закладів освіти; здійснює інформаційну підтримку щодо джерел консультування, куди саме можна звернутися, розмістивши повідомлення у месенджер Facebook-сторінки, чат Telegram-каналу тощо.
Розуміючи, що перед освітянами постає багато завдань, пов’язаних із знаннями у царині психології, Міністерство у співпраці з партнерами проводить онлайн-вебінари та інші заходи щодо застосування сучасного науково-обґрунтованого підходу в наданні психологічної допомоги дітям, які пережили психотравмуючі події на війні (https://www.facebook.com/UAMON)
На сайтах ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПНУ, обласних навчально-методичних центрів психологічної служби у системі освіти, НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Університету Грінченка накопичено та доповнюється перелік корисних ресурсів для дорослих та дітей. Ресурси спрямовані на психологічну підтримку, навчання та достовірне інформування. Матеріали можуть використовуватись як самими педагогами, так і рекомендуватись для використання батьками і дітьми (додаються).
З метою виконання в частині компетенції Плану, затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 70/2022, просимо надсилати матеріали про кращі практики роботи із означеної тематики для розміщення на сайті Міністерства (press@mon.gov.ua) та для формування електронного банку досвіду фахових розробок (psyche-logos@ukr.net).
Принагідно надсилаємо для використання в роботі контакти гарячих ліній організацій, які надають психологічну підтримку при сильному емоційному потрясінні, стресі, відчутті небезпеки, що можуть викликати у дитини психологічну травму (додаються).
Державна політика та діяльність у сфері освіти ґрунтуються на засадах та принципах, визначених Законом України «Про освіту». Просимо керівників закладів освіти дотримуватись норм трудового законодавства для фахівців психологічної служби у системі освіти.
Роз’яснення про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану Міністерство надавало у листах від 28.02.2022 №1/3292-22 та від 07.03.2022 №1/3378-22, а також щодо організації оплати праці визначено у п. 3 наказу МОН від 28.03.2022 №274 «Про деякі питання організації здобуття освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».
Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з метою організації діяльності щодо захисту прав та інтересів дітей, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.
Додатки: на 2 арк.
З повагою
Заступник Міністра Віра Рогова
Додаток 1
до листа Міністерства освіти і науки України
Інформація про психологічну допомогу в умовах війни
Додаток 2
до листа Міністерства освіти і науки України
Контакти щодо психологічної підтримки
Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.
Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.
- Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
- Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.
- Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.
- Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La StradaUkraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:
Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/
Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua
Telegram - @CHL116111
Безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги "Розкажи мені". Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку за цим посиланням (https://tellme.com.ua)
Модератори платформи підберуть спеціаліста, і він якнайшвидше зв'яжеться з вами. Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.
Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання зі співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та спеціалістами проекту "Друг" розробила бот першої психологічної допомоги. Він стане в нагоді в перші години після травматичної події - з ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням (https://t.me/friend_first_aid_bot)
Mатеріали для використання в роботі під час воєнних дій
Телеграм-канал «ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ»: КАНАЛ СТВОРЕНО З ТУРБОТОЮ ПРО БАТЬКІВ І ДІТЕЙ
В Україні стартував проєкт психологічної підтримки «ПОРУЧ»
Психологічна підтримка, куди звертатись
На допомогу фахівцям психологічної служби системи освіти України
Психологічна допомога дітям у кризових ситуаціях
Притча як прийом психологічного консультування
Прийоми психологічної самодопомоги навчальний тренінг
Як безпечно пережити воєнний час?
Перша психологічна допомога. Коротка інструкція
Основи кризової інтервенції. Дебрифінг
Ігри для зняття втоми, напруги, агресії
Діти зі статусом внутрішньо переміщеної особи
Рекомендації батькам щодо профілактики посттравматичних стресових розладів у дітей
9 фраз, які не можна говорити дітям про війну
Практичні рекомендації для батьків: Як допомогти дитині після травматичної події
Як допомогти дитині у стані стресу
Поведінкові особливості дітей вимушених переселенців
Дитяча психіка під час війни: перша допомога, усунення небажаних наслідків
Ізраїльський протокол швидкої допомоги дітям, що пережили стресову подію
Як встановити контакт з дитиною, що пережила травматичний досвід
Запис вебінарів щодо надання першої психологічної допомоги та психологічна допомога при втраті
Я-поруч! Я-психолог! Як надавати першу психологічну допомогу. 01.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
"Перша психологічна допомога у разі гострих реакцій на травмівну подію" 02.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
Мама, війна! Як допомогти та підтримати дитину під час бойових дій 03.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
Психологічна допомога під час втрати 05.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
Як допомогти впоратися з болючим відчуттям тривоги у дні війни 06.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
ПЕРША ДОПОМОГА запобігання розвитку хронічної тривожності й розвитку ПТСР 07.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
«ПЕРША психологічна ДОПОМОГА. Психологічна інтервенція.Корисні поради, вправи та техніки » 08.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
Як надавати психологічну допомогу і залишитися в ресурсі 09.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
«Психологічна допомога постраждалим та АРТ-терапевтичні техніки в роботі з травмою та горем» 13.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
«Психологічна допомога постраждалим та АРТ-терапевтичні техніки в роботі з травмою та горем» 20.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
«АРТ- терапія та досвід в роботі з дітьми, дорослими щодо проживання травми, горя та втрати». 27.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?
«Робота з травмою, горем, насиллям. АРТ-терапія. Психологічна допомога дітям, дорослим та родинам». 03.04.2022 – https://www.youtube.com/watch?
Різне
Контакти психологів та психотерапевтів, хто готовий безкоштовно надавати консультації
Екстрена психологічна допомога «Я-поруч! Я –Психолог»
Сертифіковані психологи!
Безкоштовно!
Для всіх українців!
Щодня онлайн!
Шановні Українці!
Наразі багато людей серед цивільного населення потребують емоційної підтримки.
Тому Міністерство освіти і науки України запускає щоденні онлайн зустрічі о 13.00 та 20.00 на https://facebook.com/eduhub.in.ua/ з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти.
Просимо максимально поширити цю інформацію!
Вперед до нашої перемоги!
Освітній Хаб – EduHub.in.ua https://www.facebook.com/eduhub.in.ua/
Бережіть свої життя!
Все буде Україна!
АЛГОРИТМ ВИХОДУ З ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТРАВМИ
Поради психолога, як вберегти психічне здоров’я наших дітей
Це наразі актуальна інформація. Якщо ви вважатимете за потрібне, будемо вдячні за публікацію на ваших ресурсах.
Поради від психолога пологового будинку «Лелека» Мирошніченко Наталії
1. Коли збираєте дитину в сховище, поясніть, що кожен герой казок проходить випробовування на сміливість та можливість витримати щось неприемне. Пригадате казки, які читалі дитині та визначіть, які там були випробовування. Це допоможе дитині зрозуміти не унікальність ситуації, допоможе запустити механізми адаптації.
2. Звісно, у сховищах холодно або жарко, тісно, темно і лячно. Але в нас є уява! Пограйте з дитиною в гру «А зараз вигадаємо щось кольрове, щось дивне, щось з вухами, та інше».
Так ми зможемо зменьшити вплив депривації від замкнутого простору.
3. Коли лунають вибухи та постріли, але Ви захищені, можно з дитиною уявляти великі крила Янголів, що боронять наших солдат, та допомогають їм нас захищати.
4. Малюнки захисникам. Коли у дитини виникають питання, що ми можемо зробити в допомогу, - малюйте з малечею малюнки підтримки та сміло викладайте їх у соціальні мережі. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе.
5. Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання за планом, вивчення іноземної мови теж допоможуть стабілізувати організму психічну систему після дезорганізацїі війсковим станом.
Наш Мир вкрали!
Наш спокій руйнують!
ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ
5 порад для батьків
1. Бути поруч: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.
2. Бути прикладом: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…
3. Спілкуватися: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!
4. Задіювати: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…
5. Відновлюватися: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…
P.S. Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!
Підготовлено партнерами проекту Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї", Інститут психічного здоров'я Українського Католицького Університету